Як підготувати дію за участю перекладача української мови

Виклик і роль учасника

Узгоджуючи участь перекладача, потрібно зазначити орган, який веде справу, номер справи, дату, місце та вид дії. Із виклику можна встановити, чи йдеться про допит, судове засідання, ознайомлення з матеріалами або іншу дію. Для зустрічі в нотаріуса потрібні відомості про запланований нотаріальний акт і його проєкт. Ці дані дозволяють визначити, які матеріали перекладач має прочитати заздалегідь і чи, крім усного перекладу, буде потрібний окремий переклад документів. Також важливі очікувана кількість учасників і послідовність їхніх висловлювань.

Не варто замінювати процесуальну роль учасника загальним словом «клієнт». Свідок дає показання, підозрюваний або обвинувачений дає пояснення, а потерпілий може брати участь у різних ролях залежно від стадії провадження. Для запитань про перебіг події готують інші матеріали, ніж для викладення змісту договору або розрахунків. Доцільно передати актуальний документ, який визначає предмет дії, разом з істотними додатками. Власний опис справи може допомогти підготувати термінологію, однак його слід чітко відокремити від документів, що є джерелами інформації у справі.

Узгоджуючи час, варто зазначити не лише годину початку, а й очікуваний перебіг дії. Прочитання документа, запитання кількох учасників і перевірка додатків потребують іншої підготовки, ніж коротка заява. Якщо відомий порядок розгляду справ на засіданні або запланована перерва, ці відомості допомагають узгодити присутність. У разі зміни дати, зали або адреси необхідно передати актуальні дані особі, яка координує участь перекладача. Підтвердження доступності має стосуватися фактичної дати й обсягу, особливо якщо після першої дії плануються наступні. Попереднє узгодження однієї зустрічі не означає автоматичного узгодження всіх подальших етапів. Для роботи поза бюро важливий також час, потрібний на прибуття до місця дії та проходження процедури входу до будівлі.

Кримінальна процесуальна дія та допит свідка в цивільній справі

Ст. 204 § 1 п. 2 Кримінального процесуального кодексу Польщі передбачає виклик перекладача, коли потрібно допитати особу, яка не володіє польською мовою. Обвинуваченому, який недостатньо володіє польською, ст. 72 забезпечує безоплатну допомогу перекладача та його виклик для дій за участю обвинуваченого. На прохання обвинуваченого або захисника допомога охоплює також спілкування між ними, пов’язане з дією, у якій обвинувачений має право брати участь. Обсяг цього правила потрібно співвіднести з конкретною процесуальною дією, а не з усіма контактами із захисником. [1]

У цивільному провадженні ст. 265 § 1 стосується свідка, який недостатньо володіє польською мовою: суд може залучити перекладача. Це окреме питання від ст. 256, яка дозволяє суду вимагати переклад документа, складеного іноземною мовою, виконаний присяжним перекладачем. [2] Замовляючи перекладацьке забезпечення дії, доцільно окремо визначити усну участь і підготовку документів. Процесуальні положення щодо перекладача не означають, що кожна дія автоматично потребує особи зі статусом присяжного перекладача. Повноваження щодо засвідчених та усних перекладів установлює окремий закон про професію присяжного перекладача. [4]

Проєкт акта й додатки для нотаріуса

Закон Польщі про нотаріат передбачає вчинення нотаріальних дій польською мовою. Відповідно до ст. 2 § 3 додаткове вчинення дії іноземною мовою на вимогу сторони потребує належним чином підтвердженого знання цієї мови нотаріусом або допомоги присяжного перекладача. Ст. 87 § 1 п. 1 стосується учасника, який не знає польської, якщо не додано перекладу відомою йому мовою. Зміст акта чи іншого документа має бути перекладений із застосуванням правила ст. 2 § 3. [3] Організацію участі слід узгодити з конкретним нотаріусом.

Перекладачеві потрібно надати актуальний проєкт із додатками, на які посилається його текст. Для нерухомості важливі номери земельно-іпотечної книги, ділянок і часток; для довіреності — обсяг повноважень, умови їх здійснення та можливі обмеження. Якщо змінено ціну, номер рахунку або спосіб оплати, необхідно передати нову версію. Варто позначати файли датою та повідомляти про виправлення в таблицях. Усний переклад під час підписання і подальший письмовий переклад виданої копії нотаріального акта є двома окремими обсягами роботи, які потрібно визначити під час замовлення.

Персональні дані та матеріали для підготовки термінології

Документи, що посвідчують особу, допомагають установити написання імен і прізвищ, особливо коли в матеріалах справи є різні варіанти. Ст. 14 ч. 2 закону про професію присяжного перекладача вимагає для імен, записаних нелатинським алфавітом, використовувати транслітерацію або транскрипцію з проїзного документа чи його копії. За його відсутності застосовують правила країни, у якій складено документ. [4] Якщо осіб кілька, необхідно чітко визначити власника кожного документа. Відмінності між попереднім прізвищем та актуальним написанням не слід усувати автоматичним уніфікуванням усіх документів.

Для підготовки спеціальної термінології корисні назви установ, посад, продукції, предметів договору та документів, які фігурують у справі. Попередній переклад може бути довідковим матеріалом, зокрема для встановленого написання назви юридичної особи. Проте він не замінює актуального тексту. Якщо учасник готує власний перелік назв, варто зазначити, з якого документа вони походять і де використовуватимуться під час дії. Така підготовка зменшує потребу перевіряти позначення під час висловлювання, зі збереженням змісту, який насправді подають окремі учасники цієї дії.

Послідовність висловлювань і доступ до документів

Під час послідовного перекладу важливо поділити висловлювання на відрізки, які можна точно відтворити. Якщо кілька осіб говорять одночасно, складніше визначити автора речення та його адресата. Коли запитання стосується рахунку, таблиці або фотографії, перекладачеві потрібний доступ до того самого матеріалу, який бачать особа, що ставить запитання, та учасник. Доцільно заздалегідь узгодити місце перекладача, порядок надання документів і можливість повторити номер чи фрагмент висловлювання. Конкретні технічні умови слід пристосувати до організації дії та рішень особи, яка її проводить.

Дослідження Hale і Napier стосувалося умов роботи судових перекладачів в Австралії, зокрема організації їхньої участі та сприйняття професійної ролі. [6] Його предмет не визначає польських процесуальних правил. Для підготовки конкретної дії практично корисно перевірити чутність, доступ до матеріалів і послідовність висловлювань. За дистанційного з’єднання потрібно узгодити спосіб показати документ, до якого належить запитання. Коментар про нерозбірливий звук має бути впізнаваним як технічне зауваження перекладача, а не частина відповіді допитуваної особи або заяви сторони.

Як зазначити проблему з розумінням висловлювання

У справі IS, C-564/19, Суд ЄС наголосив на необхідності конкретних заходів для забезпечення належної якості перекладу та можливості судового контролю цієї якості. Йдеться про переклад, який дозволяє обвинуваченому зрозуміти обвинувачення та користуватися правом на захист. [5] Під час конкретної дії корисно зазначити, якого запитання, терміна або позначення стосується трудноща. Проблему нечутного фрагмента усувають інакше, ніж неоднозначність вислову або розбіжність у номері документа. Точне повідомлення дозволяє пов’язати уточнення з відповідним моментом виконання цієї процесуальної дії.

Присяжний перекладач має встановлені законом обов’язки особливої старанності, неупередженості та збереження таємниці. [4] Тому під час підготовки його участі не слід очікувати зміни значення висловлювань на користь учасника. Якщо виникає підозра щодо розбіжності в перекладі, матеріал для перевірки має містити вихідний текст і його відтворення, а для усного перекладу — також дату, вид дії та якомога точніший момент висловлювання. Спосіб фіксації зауваження залежить від процедури й організації дії; важливо, щоб було зрозуміло, чого саме стосується це зауваження.

Запитання та відповіді