Документ як доказ у конкретній справі
Підготовка перекладу для цивільного провадження має починатися з установлення, який документ буде представлено та яку обставину він має підтверджувати. Це може бути договір, підтвердження платежу, листування, документ цивільного стану або документ щодо діяльності суб’єкта. Вид справи допомагає підготувати термінологію, але не замінює вихідного тексту. Якщо сторона отримала вимогу суду щодо перекладу, варто передати її точний зміст разом зі строком і позначенням документа. Це дозволяє пов’язати обсяг замовлення з фактичною вимогою, а не лише із загальною назвою справи.
Ст. 256 Цивільного процесуального кодексу Польщі встановлює, що суд може вимагати переклад документа, складеного іноземною мовою, виконаний присяжним перекладачем. [1] Положення стосується представленого документа та рішення суду в провадженні. У замовленні необхідно визначити, чи переклад охоплюватиме весь документ, окремі сторінки або зазначений додаток. Якщо суд вимагає повного перекладу, приватний вибір кількох абзаців може не відповідати цьому обсягу. Передання вимоги також допомагає відокремити потребу в засвідченому перекладі від робочого перекладу для попереднього ознайомлення сторони з відповідним матеріалом справи.
Офіційний переклад і знання мови учасниками
В ухвалі II CSK 428/13 Верховний Суд Польщі розглядав спір про оплату перевезень і питання юрисдикції польського суду. Він зазначив, що коли сторона посилається на іншомовні документи як докази тверджень, заперечуваних опонентом, суд має замовити переклад присяжному перекладачеві або зобов’язати сторону його надати. Неврахування представлених документів лише через відсутність такого перекладу могло істотно вплинути на рішення. [3] Ця теза стосується документів, важливих для процесуального рішення, а не автоматичної необхідності перекладати кожний матеріал у кожній справі без урахування його значення.
Верховний Суд також наголосив на потребі об’єктивованого орієнтира, незалежного від мовних навичок сторін або членів складу суду. [3] Для замовника це означає, що знання української одним учасником саме по собі не вирішує питання перекладу документа, істотного для справи. Власне пояснення змісту може мати інший обсяг, ніж засвідчений переклад, представлений суду. Варто зберегти документ і його позначення так, щоб можна було порівняти вихідний зміст із конкретним місцем у перекладі. Це полегшує предметне звернення до дат, сум та умов, зазначених у відповідному матеріалі.
Повний документ і посилання на додатки
Договір може посилатися на додаткову угоду, специфікацію, графік або документ приймання. Якщо спір стосується виконання конкретного обов’язку, сам фрагмент із його назвою може не містити умов виконання. Тому під час замовлення потрібно перевірити, де наведено визначення, винятки та посилання. Для перекладу листування важливі послідовність повідомлень і розмежування тексту автора та процитованого попереднього висловлювання. У розрахунках слід зберегти номери документів, валюти, періоди й належність платежів. Так само в особистих документах важливі подальші сторінки, що містять записи або додаткові відмітки.
Якщо замовлення охоплює фрагмент, його потрібно позначити так, щоб було видно частковий обсяг. Вихідний матеріал варто передати з оточенням перекладених частин для встановлення значення понять і займенників. Не слід видаляти порожні таблиці, підписи або примітки лише тому, що на перший погляд вони не стосуються основного питання. Вони можуть визначати версію або спосіб складення документа. Для великого пакета корисний перелік файлів із кількістю сторінок і зазначенням, які елементи потрібно перекласти насамперед з огляду на строк, установлений у справі.
У справі щодо розрахунків за договором корисно впорядкувати рахунки, підтвердження платежів і листування за номерами документів. Переклад має зберігати різницю між виставленням рахунку, визнанням певної суми, оплатою та підтвердженням отримання коштів. Якщо повідомлення стосується часткового повернення або лише однієї позиції, потрібно зберегти це обмеження. Суми в різних валютах не слід зводити до спільного значення шляхом самостійного перерахунку в перекладі. Так само необхідно відокремити дату документа від періоду, якого стосується розрахунок. У переліку додатків варто залишити оригінальні позначення, навіть якщо файли отримають додаткові організаційні номери. Це дозволяє пов’язати конкретне повідомлення з відповідним рахунком і підтвердженням, а адресатові знайти ту саму інформацію у вихідному матеріалі та перекладі. Для кількох договорів важливо визначити належність кожного розрахунку до відповідних договірних відносин.
Підстава засвідчення та персональні дані
Ст. 18 ч. 2 закону про професію присяжного перекладача вимагає позначити джерело перекладу: оригінал, переклад або копію, із відомостями про засвідчення матеріалу та особу, яка його засвідчила. [2] Тому потрібно відокремити скан від паперового оригіналу, фактично представленого перекладачеві. Якщо для визначення вартості передано копію, а для виконання перекладу пізніше буде показано інший документ, необхідно забезпечити перевірку відповідності матеріалу. Замовлення має визначати належну версію, особливо коли попередній скан не містив останньої сторінки, печатки або додатка, який згодом представляють разом із документом.
Щодо імен і прізвищ, записаних нелатинським алфавітом, ст. 14 ч. 2 відсилає до написання в проїзному документі чи його копії, а за їх відсутності — до правил країни складення документа. [2] Для кількох членів родини потрібно правильно пов’язати дані з кожною особою. Старі документи можуть містити попереднє прізвище, іншу форму написання або дані суб’єкта до зміни назви. Ці відмінності слід зберегти як особливості матеріалу та належно визначити, замість пристосовувати всі записи до однієї актуальної назви без зазначення їхнього походження.
Термінологія договору та правові інститути
Зміст документа може походити з іншої правової системи, ніж провадження, у якому його використовуватимуть. Переклад має зберігати функцію термінів і назв інститутів з урахуванням контексту договору або офіційного документа. Не слід замінювати іноземну організаційну форму польським товариством із подібною назвою або зводити кілька різних понять до одного зручного визначення. Реєстраційні номери, дані суб’єкта й позначення правових підстав допомагають розпізнати належний обсяг поняття. Для багатосторінкового пакета важливо послідовно перекладати терміни, які повторюються також у відповідних додатках до основного документа.
Дослідження правового перекладу описують його у зв’язку з правовим контекстом і функцією текстів; такий обсяг представляє Prieto Ramos. [4] Для конкретного замовлення підготовчий матеріал може містити попередній переклад назв або словник термінів, уживаних у листуванні сторін. Потрібно зазначити, які документи є джерелом, а які лише термінологічною допомогою. Якщо новіший договір змінює визначення раніше використаного поняття, цю зміну слід врахувати. Однакове слово у двох документах не завжди означає однаковий обсяг обов’язку, особливо коли кожний текст містить власне визначення або виняток.
Переклад документа та участь перекладача під час допиту свідка
Ст. 265 § 1 ЦПК Польщі стосується свідка, який недостатньо володіє польською: суд може залучити перекладача. Це не положення, яке загалом визначає мовне забезпечення кожної особи, присутньої на судовому розгляді. Воно також передбачає відповідне застосування до перекладача положень про експертів. [1] Якщо крім перекладу документів потрібна допомога під час показань, необхідно окремо визначити дію, дату й роль учасника. Саме попереднє замовлення перекладу додатків автоматично не охоплює присутності перекладача в суді. Організація участі має бути пов’язана з конкретною дією та рішеннями суду.
Підготовчі матеріали можуть частково збігатися з уже перекладеними документами, однак запитання свідкові можуть стосуватися інших обставин. Корисно зазначити назви, дати й документи, на які, ймовірно, посилатимуться запитання. Перекладач має зберегти розмежування між власним спостереженням свідка та інформацією, отриманою від іншої особи. Якщо показання містять невпевненість або відсутність спогаду, цей елемент потрібно відтворити. Так само слід зберегти умови запитання, щоб відповідь була зрозуміла у зв’язку з тим, про що фактично запитав суд або інший учасник відповідної процесуальної дії.
Запитання та відповіді
Чи може суд вимагати засвідчений переклад документа?
Так, ст. 256 ЦПК Польщі передбачає можливість вимагати такий переклад документа, складеного іноземною мовою. У замовленні варто передати вимогу суду, строк і позначення документа. Це дозволяє визначити, чи обсяг охоплює весь документ, окремі сторінки або додатки. [1]
Чи документ без перекладу завжди буде залишений без урахування?
У справі II CSK 428/13 Верховний Суд визнав неврахування істотних документів щодо юрисдикції лише через відсутність перекладу процесуальним порушенням. Рішення потрібно читати в контексті значення документів для розв’язання питання. Воно не замінює визначення обсягу перекладу, потрібного в конкретній справі. [3]
Чи визначення вартості за сканом означає засвідчення перекладу з оригіналу?
Воно не визначає підстави засвідчення. Ст. 18 вимагає позначити матеріал, фактично представлений для перекладу. Якщо пізніше буде показано оригінал, потрібно узгодити спосіб і дату його перевірки та впевнитися, що він відповідає версії, раніше переданій у файлі. [2]