Український диплом і додаток: переклад та визнання освіти

Спочатку визначте мету використання диплома

Для вступу слід встановити рівень навчання та вимоги університету до іноземних документів. Інші матеріали можуть знадобитися роботодавцю або університету, який проводить нострифікацію. У замовленні варто зазначити мету, одержувача й перелік потрібних документів. Це дозволяє визначити, чи слід перекладати також додаток, перелік дисциплін, довідку про навчання або інформацію NAWA. Вимоги перевіряють для поточної процедури, а не за комплектом, який інша особа подавала до університету кілька років тому.

Закон про вищу освіту і науку регулює права, що випливають з іноземних дипломів, та їхню рівнозначність. Ст. 327 ч. 1 передбачає визнання на підставі міжнародного договору про рівнозначність, а за його відсутності — нострифікацію. Вступ на наступний рівень навчання є окремим питанням. Тому в листуванні з університетом слід назвати очікувану дію: прийняття на навчання, зарахування періоду навчання або визнання диплома. Для кожної встановлюють відповідну підставу й потрібний комплект. [2]

Диплом і додаток розглядають разом

Диплом визначає кваліфікацію та заклад, а додаток містить відомості про програму, дисципліни, оцінки й перебіг навчання. Перед перекладом перевіряють відповідність номера додатка дипломові та наявність усіх сторінок. Окремо виданий додаток може мати власну дату, номер і підписи. Ці дані допомагають пов’язати матеріали, особливо після зміни назви університету або за наявності документів щодо подальшого доповнення освіти чи завершення додаткового етапу навчання в тому самому закладі.

В об’ємному додатку зберігають послідовність полів. Години занять, кредитні одиниці, результат іспиту й оцінка дипломної роботи означають різні елементи програми. Легенда або опис шкали мають входити до перекладу. Попередній диплом чи свідоцтво, за яким особу прийняли на навчання, можуть знадобитися в провадженні, проте їх переклад не замовляють автоматично з кожним дипломом. Обсяг визначається вимогами конкретного одержувача та метою подання освітніх документів для розгляду справи.

Назви кваліфікацій і закладів освіти

Рекомендації NAWA для перекладачів підкреслюють збереження назви іноземного титулу та ризик заміни її польським відповідником. [3] Переклад має дозволяти розпізнати кваліфікацію, зазначену в джерелі. Назва документа, напрям, спеціальність і надана кваліфікація залишаються окремими відомостями. Додавання польського титулу замість української назви ускладнило б визначення документа, який оцінюється. Пояснення слід відокремлювати від тексту установи, щоб одержувач міг розрізнити ці частини перекладу. Спеціалізований характер юридичного перекладу описує також Deborah Cao. [6]

Так само працюють із назвою університету. Варто надати повну назву на дату видачі та пізніші довідки про організаційні зміни, якщо вони потрібні. Скорочення в печатці та повну назву в тексті необхідно зіставити, а не довільно уніфікувати. Переклад може відображати характер установи й складники її назви, зберігаючи можливість визначити належного видавця. Це особливо важливо для документів із різних періодів діяльності тієї самої школи або її окремого структурного підрозділу.

Дата видачі та підстава визнання

Для українських документів значення мають дата видачі та вид кваліфікації. Довідник NAWA містить окремі таблиці для документів до 20 червня 2006 року та від цієї дати. [4] Цю межу не застосовують до кожного документа й кожної мети без визначення належної підстави. Потрібно прочитати назву кваліфікації, дату завершення, дату видачі та позначку, чи є примірник дублікатом. Оцінювання стосується визначеного документа і його наслідків у відповідній процедурі.

Пізніше виданий дублікат може стосуватися кваліфікації, отриманої раніше. Року на бланку недостатньо для вибору правил оцінювання. Корисними бувають рішення про присвоєння кваліфікації, номер попереднього документа або довідка університету. У замовленні розрізняють дати завершення навчання, надання титулу та видачі примірника. Визнання за договором залежить від його сфери, а нострифікація стосується конкретного диплома. Дані, потрібні для встановлення цих обставин, зберігають у перекладі документа разом із відповідними позначками. [2]

Інформація NAWA та документи для оцінювання

NAWA надає доступ до системи KWALIFIKATOR і можливість отримати індивідуальну інформацію про іноземний диплом. Актуальні правила описують подання документів через систему SYRENA та видачу інформації у підписаному файлі PDF. [5] Перед замовленням перевіряють перелік матеріалів для диплома або шкільного свідоцтва й конкретної процедури. Це допомагає встановити, які документи потребують перекладу, а які подаються мовою оригіналу чи як електронні файли, отримані від закладу освіти, що їх видав.

Інформацію про кваліфікацію варто зберігати разом із дипломом і додатком. Якщо її подають іншій установі, слід передавати весь файл із підписом замість зображення першої сторінки. За потреби зіставляють номер диплома, назву університету та дані власника в усіх матеріалах. Заява про інформацію, вступ і нострифікація мають власні вимоги. Назву однієї процедури не використовують як загальне позначення всіх форм оцінювання освіти або всіх документів, які видаються у зв’язку з певною кваліфікацією.

Оцінки, дисципліни та навчальна програма

У переліку оцінок зберігають значення й опис шкали установи. Числовий результат самостійно не перераховують у польську оцінку. Години та кредитні одиниці залишаються окремими показниками. Якщо додаток містить ECTS, обсяг занять або вид контролю, відомості розмежовують за структурою джерела. Назва дисципліни може вимагати перевірки галузевої термінології, особливо щодо професійної чи клінічної практики та спеціалізованих модулів. Якщо скорочення нерозбірливе, корисним є документ із поясненням від закладу, який видав додаток.

Матеріали про програму допомагають за неоднозначних назв. Можна надати офіційний опис модуля, позначивши його як допоміжний матеріал або окремий документ для перекладу. Якщо нострифікація передбачає порівняння програм, одержувачу може знадобитися ширша документація, ніж додаток. У замовленні зазначають, чи охоплює воно повну програму, вибрані описи або перелік результатів. Кожен фрагмент зберігає зв’язок із навчальним роком, кваліфікацією та своїм джерелом, щоб можна було простежити обсяг навчання, який оцінюється в конкретному провадженні.

Персональні дані, печатки та джерело

Диплом може бути виданий на дошлюбне прізвище. Тоді варто надати документ про зміну прізвища та відповідну сторінку проїзного документа. Ст. 14 ч. 2 Закону про професію присяжного перекладача визначає підставу транслітерації або транскрипції імен і прізвищ, записаних нелатинським алфавітом. Дані зберігають за окремими джерелами, щоб одержувач міг встановити зв’язок між дипломом і нинішніми персональними даними. Допоміжний документ використовується для визначення написання, а не зміни змісту диплома. [1]

Надають також зворот, печатки, позначки й долучені засвідчення. Ст. 18 ч. 2 вимагає зазначити оригінал, переклад або копію як джерело; для попереднього перекладу чи копії додатково вказують, чи були вони засвідчені та ким. Для електронного документа зберігають отриманий файл. Скан може використовуватися для оцінювання вартості, а спосіб представлення джерела для виконання перекладу погоджують окремо з урахуванням вимог одержувача та форми наявного документа, який має бути використаний у відповідній справі. [1]

Підготовка замовлення та подальші зміни

У замовленні перелічують документи й кількість сторінок, одержувача, строк та потрібні примірники. Для електронного вступу погоджують форму перекладу й спосіб подальшого пред’явлення джерел. Папір і переклад із кваліфікованим підписом передають різними способами. Варто зберігати повний комплект в одній впорядкованій версії та позначати допоміжні матеріали. Це допоможе не сплутати описи програми чи відомості про університет із додатками, замовленими для перекладу в повному обсязі до конкретної справи.

Перед видачею можна перевірити ім’я, прізвище, номери диплома й додатка та повноту таблиць. Якщо університет видасть виправлений додаток, його подають як новий документ. Використання старого перекладу з новим джерелом ускладнює визначення обсягу. Додаткові примірники попереднього перекладу й переклад зміненого документа описують як окремі замовлення. Це допомагає пов’язати видані матеріали з належним записом у реперторії та конкретним примірником, який був пред’явлений або переданий для виконання перекладу. [1]

Запитання та відповіді